29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

 "Синів, Україно, твоїх не забули, які полягли у боях"

23 серпня - День Державного Прапора України

З нагоди свята бібліотекар І категорії Тітаренко Марія Олексіївна продекламувала вірш Наталії Гуркіної "Державний прапор"

29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

 

  Президент України підписав Указ "Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України" від 23 серпня 2019 року № 621, встановивши День пам'яті захисників України, який щорічно  відзначається 29 серпня.

 З 15.08.2023 р. по 30.08.2023 р. до цієї пам'ятної дати в бібліотеці представлена виставка-пам'ять  "Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній…" 

    Україна... Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об'єднатися у боротьбі за її єдність та незалежність. 

  Наша виставка присвячена справжнім героям, які самовіддано люблять і служать своїй Батьківщині, віддаючи всі свої сили і своє життя для добра українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. 

 

 

 Хто вони, захисники України? Яку ціну платять, виконуючи професійний обов'язок? Саме на ці питання відповідають книги нашої виставки.

Зіненко, Р. Іловайський щоденник / Роман Зіненко. - Харків: Фоліо, 2017. - 282 с.: фото.

  "Іловайський щоденник" Романа Зіненка - чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону "Дніпро-1", який пройшов "Іловайський котел" від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців "кривавим коридором" дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

Зіненко, Р. А. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії: У 2-х ч. - Ч. 1. 7-24 серпня 2014 року / Роман Зіненко. - Харків: Фоліо, 2019. - 446 с.

  Нова книга Романа Зіненка є результатом ретельного дослідження, яке ґрунтується на спогадах близько сотні бійців і офіцерів, від добровольця до вищого керівництва сектора "Б", учасників Іловайської трагедії. Окрім того, автору довелося переглянути, перевірити й хронологічно розібрати сотні публікацій, відео- і фотоматеріалів, що стосуються боїв під Іловайськом. Результати окремих журналістських досліджень, а також звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України вміщені на сторінках цієї книжки. Переважна більшість зібраних фактів до сьогодні не була відома українському суспільству. І хоча автор подає найбільш повну і реальну картину бойових дій під Іловайськом, залишається ще дуже багато питань, на які свого часу обов’язково будуть отримані відповіді.
 Перша частина книжки висвітлює хронологію подій, що відбувалися 7-24 серпня 2014 року.

Зіненко, Р. А. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії: У 2-х ч.- Ч. 2. 25-31 серпня 2014 року / Роман Зіненко. - Харків: Фоліо, 2019. - 476 с.: іл. 

   Друга частина книжки висвітлює хронологію подій, що відбувалися 25–31 серпня 2014 року.

Положій, Є. В. Іловайськ: розповіді про справжніх людей / Євген Положій. - Харків: Фоліо, 2017. - 378 с.

 "Іловайськ" - книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

  Автор почув історії близько сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. 

 У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту / (авт. - упоряд. Сергій Глотов та ін.). - Київ: ДОВЖЕНКО БУКС, 2018. - 541 с. : фотоіл.

   Книга "У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту" - результат першої спроби зібрати та проаналізувати свідчення безпосередніх учасників однієї з найгероїчніших і найтрагічніших операцій початку російсько-української війни. 

   У документальній хроніці описуються події, пов'язані з обороною міжнародного аеропорту "Луганськ" та прилеглих населених пунктів (квітень - початок вересня 2014 року), а також події, що передували окупації Луганська (зима-весна 2013-2014 років).

   Команда волонтерів зібрала спогади понад 140 учасників та очевидців подій - військових, волонтерів, місцевих мешканців, працівників міліції та аеропорту, медиків, - а також унікальні фотографії та картосхеми, що ілюструють військові операції, які відбувалися навколо летовища. Книга містить коментарі військових дослідників, офіцерів та експертів із аналізом основних подій, а також перелік загиблих українських бійців із  різних підрозділів.

 Лойко, С. Аеропорт: головна книга про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали: роман / Сергій Лойко. - Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2016. - 344 с. : іл.

 "Аеропорт" — роман американського військового кореспондента Сергія Лойка.  В основу книги покладено героїчні події оборони Донецького  аеропорту військовослужбовцями ЗС України та добровольцями у вересні 2014  — лютому 2015. Окрема глава роману присвячена анексії Криму  Росією у березні 2014 року. Епіграф книги "Головна книга про війну, якої не мало бути. Та про героїв, які хотіли жити, але помирали".

 Дія роману "Аеропорт" Сергія Лойко починається в Аеропорті й розгортається похвилинно протягом останніх п'яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі - плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. 

   

 Вільчинський, О. К. У степу під Авдіївкою / Олександр Вільчинський. - Харків: Фоліо, 2018. - 189 с.: портр. - (Воєнна проза).

   "Виявляється, навіть у п’ятдесят три багато чого можна відчути вперше, особливо, якщо ти вперше в житті потрапив на війну, до того ж добровільно…" Це про одного з головних героїв цієї книжки, бійця з позивним Луїс, у цивільному житті він був Роман Данилюк, працівник обласного архіву, який пішов захищати батьківщину, незважаючи на вік та слабке серце… Він та його побратими опинилися неподалік тієї самої легендарної  "авдіївської промки". Вони тут, у степу, – штурмова рота та окрема тактична група. Тут у них перевалочний пункт, склад та лазарет в одному. І тут у них життя – із братерством, довгими філософськими бесідами, симпатіями і надіями. Вони всі різні. І їх єднає одне: "за плечима їхня база, побратими, Україна", а перед ними – "мішки з піском і шлагбаум… влада тьми, морок і Мордор…". І якщо вони не потрапляють на передову – то передова приходить до них…

Сисоєва, І. Людина як поле бою: (вірші) / Ірина Сисоєва. - Дніпро: Видавець "Середняк Т. К.", 2022. - 66 с.: іл.

Головний герой поетичної збірки  - коханий чоловік авторки, старшина І статті 73 морського центру спецоперацій ЗСУ Сергій Сисоєв, кавалер ордену "За мужність" ІІІ ступеню. На жаль, у червні 2022 року старшина Сисоєв на прізвисько "Партизан" загинув у віці 25 років при звільненні Херсонщини від російських окупантів. 

  Майстер спорту з кікбоксингу Сергій Сисоєв мав феноменальний талант до військової справи. Мріяв стати офіцером. Але не встиг.

  Сергій Сисоєв свідомо пожертвував собою заради того, що вважав ціннішим за власне життя. На тому бойовому завданні він єдиний загинув.

 Дружина воїна, 26-річна переселенка з Харкова Ірина Сисоєва, яка зараз живе в Івано-Франківську, взяла на себе місію – аби якомога більше людей дізналися про її полеглого героя. Каже, кохала його так сильно, як буває раз у житті. Досі кохає.

  Тепер Сергій живе у малюнках і віршах її поетичної збірки. То присвята для чоловіка. Там про нього і для нього. Вся поезія, як і їхні стосунки, просякнута коханням і війною.

  Сьогодні під час повномасштабної російсько-української війни наші воїни мужньо боронять свободу, незалежність та територіальну цілісність України.

   Слава Україні! Героям слава!

23 серпня - День Державного Прапора України, 24 серпня - День Незалежності України

   З 15.08.2023 р. по 31.08.2023 р. до Дня Державного Прапора України  та до Дня Незалежності України в бібліотеці представлені: виставка-ствердження «З прапором здобуваєм все, що є святим; і нас із ним нікому не скорити» та  виставка-побажання «Хай зіркою в світі засяє єдина, велика, прекрасна, багата Україна».

 24 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, Верховна Рада Української Республіки на позачерговй сесії  увалила Акт   проголошення незалежності України, закріпивши його у постанові "Про проголошення незалежності України".

  З того часу весь український народ відзначає державне свято - День Незалежності України.

 Однією з найбільших святинь, що символізує державність і незалежність нашої Батьківщини є синьо-жовтий прапор. Тисячоліттями наші предки вважали кольори нашого прапора священними. Синій колір - це колір води і ясного, чистого неба. Це символ миру. Жовтий колір - це колір вогню, жовтогарячого сонця і пшеничної ниви. Це символ достатку українського народу.

 Сполучення синього та жовтого кольорів - одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів усіх континентів. У Київській державі його використовували ще до прийняття християнства.

   Поєднання синього й жовтого використовували і козаки. З ХVІІІ ст. Прапори Війська Запорозького найчастіше виготовляли на блакитному полотнищі. Жовтою фарбою на ньому малювали зорі, хрест, зброю чи постаті святих.

  У 1917-1921 роках, під час української революції, синьо-жовте полотнище було державним прапором Української Народної Республіки.

    Перший документ про український прапор було видано 27 січня 1918 року. Тоді Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським затвердила закон про український прапор блакитно-жовтого кольору.

 Офіційно синьо-жовте полотнище стало прапором України за рішенням Верховної Ради 18 вересня 1991 року.  Державний прапор України було затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року.

  Але на флангштоці Київміськради національний прапор під вигуки багатотисячної маніфестації киян: "Слава Україні!" замайорів набагато раніше - 24 липня 1992 року.

  23 серпня 2004 року Президент України підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» в Україні було встановлено  нове свято — День Державного Прапора України, який щороку відзначається 23 серпня.

 Відродивши державу, ми вкотре змушені захищати її незалежність та цілісність від російського агресора. 

 Наші воїни з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її  незалежність.

 Ми зуміємо вистояти та врятувати своє майбутнє, адже сьогодні наш народ проявляє надзвичайну відвагу, єдність та витримку.

  Ми захистимо свою землю, збережемо свою незалежність,  цілісність і свободу. Ми переможемо! 

Із циклу заходів "Читай українською! Говори українською!"

 Вірш Віолетти Дворецької "Де ти, моє слово?" у виконанні юної мешканки мікрорайону Теремки ІІ

5 серпня - 120-річчя від дня народження Бориса Гмирі

 

Бібліодесант "Смакуй літо з українською книгою!"

  1.08.2023 р. на масиві Теремки ІІ здійснили  бібліодесант  "Смакуй літо з українською книгою!",  головна мета якого – популяризація української книги серед потенційних користувачів бібліотеки, особливо молоді, щоб вони могли духовно збагачуватись українським словом.  Тому  бібліотечні працівники пропонували користувачам  художні книги українських авторів, які вони можуть взяти в бібліотеці та прочитати.