26 листопада - День пам'яті жертв Голодоморів

  26 листопада виповнилось 90 років  Голодомору 1932-1933 рр. До цієї страшної дати в бібліотеці з 14.11.2022 р. по 30.11.2022 р. представлена виставка-реквієм "Голодомор - чорна сповідь моєї Вітчизни".

  Голодомор українців 1932-1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючиших у світі землях, в урожайний рік, заморено голодом, за різними оцінками, від 7 до 10 млн. чоловік.

 28 листопада 2006-го парламент ухвалив Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», яким визнано Голодомор геноцидом Українського народу.

  На сьогоднішній день Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 22 держави.

  Голодомор 1932-1933 років відбувався на всій території  України, а також на Кубані і Поволжі, де в той час проживали українці.  Масовий голод був у Казахстані, на Південному Уралі і в Західному Сибіру. Найбільше українців, згідно з демографічними даними, загинули на території сучасних Київської, Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Одеської областей.

  1932 року для України встановили нереальний до виконання план заготівлі хліба (356 млн. пудів). Йшлося  про повну конфіскацію всіх запасів пшениці та іншого зерна. Також конфісковували харчі, майно, одяг. За невиконання наказу  штрафували.

 

  В серпні 1932 року з'явився так званий "Закон про 5 колосків". Під приводом того, що розкуркулені селяни (ті, у яких забрали всі речі і їжу за штрафи) розкрадають вантажні поїзди, кооперативне та колгоспне майно. 

 

  За такі порушення закону, який запропонував створити сам Сталін, передбачався розстріл, а за пом'якшувальних обставин могли ув'язнити на 10 років. Права амністії не існувало.

    Оцінки Голодомору 1932–1933 років в Україні, як геноциду, ґрунтуються на великій кількості наукових досліджень і міжнародних правових документів, сотнях тисяч архівних документів і спогадів тих, хто вижив. Бібліографія, присвячена вбивству голодом в Україні у 1932–1933 роках, налічує понад 15 тисяч позицій. Записано більше як 200 тисяч свідчень очевидців. У містах і селах України споруджено понад 7 тисяч пам’ятників і меморіалів на вшанування жертв геноциду.

   Щоб дізнатися більше про Голодомор 1932-1933 рр., пропонуємо вам ознайомитись з матеріалами нашої виставки.

Сергійчук, В. І. Як нас морили голодом / Володимир Сергійчук; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Центр українознавства. - Броди: Просвіта, 2008. - 392 с.

На основі невідомих до недавнього часу документів з колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в XX ст. через штучні голодомори, організовані більшовицькою владою.
Уперше в одному дослідженні мовою документів розповідається про голодомори 1921-—1923, 1932—1933 і 1946— 1947 років. Крім того, наводяться документи про спробу комуністичного режиму приховати перед світом правду про голод в Україні і розповідається про зусилля українців у діаспорі, які домагалися визнати цю трагедію геноцидом нашого народу і добилися цього від найвідоміших правників західного світу.
Видання розраховане на всіх, хто хоче знати правду про ці страшні сторінки української історії.

Розсекречена пам'ять: голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ - НКВД / (упоряд. В. Борисенко та ін.); Служба безпеки України, Міжнародний благодійний Фонд "україна 3000". - Київ: (Видавничий дім "Києво-Могилянська академія"), 2008. - 604 с.

 У виданні представлено документи радянських органів державної безпеки Державного політичного управління (ДПУ) та Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), що містять додаткову архівну інформацію про причини, перебіг і наслідки найстрашнішої трагедії в історії українського народу ХХ століття - Голодомору 1932-1933 років. Документи розповідають про здійснення органами держбезпеки масових політичних репресій, у тому числі й з метою приховування правди про Голодомор. Майже 70 років ці документи зберігались під грифами секретності і були недоступними для дослідників.

Марочко, В. Голодомор, 1932-1933 років в Україні: хроніка / Василь Марочко, Ольга Мовчан. - Київ: ВД "Києво-Могилянська академія", 2008. - 294 с.

 Хроніко-документальне видання відтворює факти, події, явища в селах України 1932-1933 рр. Використано опубліковані збірники документів і матеріалів, архівні фонди України, листування і таємні шифрограми Сталіна, листи селян до партійної номенклатури, доповідні записки іноземних дипломатів.

Голодомори в підрадянській Україні: праці членів Асоціації  дослідників голодоморів в Україні / (авт.-упоряд. Г. Бевз та ін.); Асоціація дослідників в Україні; Ін-т історії України НАН України. - Київ; Львів; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 2003. - 724 с.

  У працях членів Асоціації  дослідників голодоморів в Україні висвітлюються причини голоду-геноциду 1932-1933 рр., наводяться документи й свідчення очевидців голодоморного жахіття, списки жертв голодного мору, наслідки всенародної трагедії.

Великий голод в Україні 1932-1933 років: у 4 т. Т. 1, Свідчення очевидців для комісії конгресу США /виконавч. директор Комісії, упоряд. Дж. Мейс. - Київ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2008. - 838 с.

  У 4-х томному виданні матеріалів Конгресово-президенської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 рр. містяться свідчення очевидців-емігрантів з України, що були зібрані впродовж 1983-1984 рр. за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу.

   Як українці збереглися як нація, як здужали, витримали ті нелюдські тортури голодомором, русифікацією, як врятувалися від біди? Про все це ви дізнаєтесь, переглянувши матеріали нашої виставки.

   І зараз ми вистоїмо, переможемо, не зважаючи на те, що Росія знову проти українців застосовує геноцидні практики, переслідуючи ту саму мету, що й під час голодоморів - знищити українську ідентичність і націю. 

З 25 листопада по 10 грудня в Україні триває міжнародна акція "16 днів проти насильства"

 

  Щорічна міжнародна кампанія "16 днів проти насильства" починається 25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня - Дня прав людини.

   З 1991 року акцію "16 днів проти насильства" підтримують у 100 країнах світу. 

  До цієї акції в бібліотеці з 21.11.2022 р. по 30.11.2022 р. представлена виставка-протидія "Зупини насильство в твоєму оточенні. Не будь байдужим".

 

 Усі насильницькі дії фізичного, психологічного та сексуального характеру стосовно жінок, що скоєні на підставі статевої ознаки особою чи особами, які пов'язані з ними сімейними або близькими стосунками, від словесних образ  та погроз до тяжкого фізичного побиття, викрадення, погрози ушкодженнями, залякування, приниження, переслідування, насильницьке або незаконне вторгнення у житло, підпал, знищення власності, сексуальне насильство, згвалтування у шлюбі, насильство, пов'язане з посагом або викупом нареченої, ушкодження статевих органів, насильство, пов'язане з експлуатацією, зокрема через проституцію, насильство по відношенню до хатніх робітниць, а також спроби здійснити вище означені акти. 

    Якщо ви зіткнулися з такими проявами насильства, то це не означає, що у вас немає виходу з цього становища. 

  Вихід є! Не треба заплющувати очі на реальні факти. Передусім треба пам'ятати народну мудрість: "Хто сам себе береже, того й лихо обминає". Кожна з вас може знайти вихід. Необхідно лише взяти на себе відповідальність за все, що з вами відбувається. 

   Перш за все подумайте над тим, якими можуть бути віддалені наслідки постійних фізичних чи психологічних страждань, до кого  можна звернутися за допомогою. 

   В разі необхідності вам є куди звернутися.

 А куди звернутися жінкам, які зазнали насильницьких дій від російських агресорів? Їх вбивають, відбирають дітей та вивозять до росії, гвалтують, принижують, застосовують до них тортури. Насильство досягло такого апогею, який збентежив увесь світ. 

  У них є надія тільки на Бога, ЗСУ,  підтримку міжнародних організацій та небайдужих громадян усього світу.

   Ми ніколи не забудемо, не вибачимо і покараємо всіх винних у цих звірствах! 

     Перемога й правда буде за нами!

"Мир і спокій в Україні боронять наші жінки-берегині"

 З 1.11.2022 р. по 30.11.2022 р. в бібліотеці представлена віртуальна виставка-знайомство "Мир і спокій в Україні боронять наші жінки-берегині".

  Жінок в українському війську  представницями слабкої статі не називають. Українські жінки нарівні з чоловіками боронять рідну землю й виконують найскладніші завдання. Наша армія була і залишається однією з тих, де служить найбільше жінок. Нині в українській армії жінки становлять 22%, це один із найбільших показників серед країн Європи. 

 Сьогодні у Збройних Силах України служать понад 50 тисяч жінок, з них 37 тисяч є військовими, а 13 тисяч працюють в армії на цивільних посадах.  Понад 5 тисяч захисниць  в умовах повномасштабної війни знаходяться на передовій – в районах, де ведуться активні бойові дії. 

  Жінки дедалі частіше обіймають військові посади, які раніше вважалися чоловічими.

 Серед жінок-військових є командири батарей, взводів, машин і  відділень безпілотної авіації, а також снайпери.

 Під час повномасштабної війни українські жінки також активно займаються волонтерською діяльністю. Жінки дуже активно допомагають пораненим бійцям у госпіталях,  піклуються, щоб воїни не відчували себе покинутими, допомагають у повсякденних клопотах. Адже постійне спілкування із захисниками нашої Вітчизни надає героям, тимчасово прикутим до ліжка, бадьорості духу, віри, що все буде добре.

  

 Українські письменники і поети присвятили  свої твори  нашим хоробрим жінкам-захисницям.

  Щоб більше дізнатися про жінок-захисниць, пропонуємо вам ознайомитись з літературою нашої виставки.

Шила, А. "Жінка війни": (оповідання) / Анна Шила. - Харків: Фоліо, 2018. - 316 с.

  Книга "Жінка війни" - перше в історії України видання, де збройне протистояння на теренах нашої країни розглядається через історії жінок. Оповідання написано на основі інтерв’ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну. Авторка розповідає про вистраждані долі героїнь, але водночас кожна з них — це символічний образ, у якому втілено життя й емоції багатьох жінок-воїнів. Їхніми вустами говорить Україна. Це голос, який варто почути і до якого варто дослухатися.

Котлярчук, А. Добровольці. Доба героїв =The Volunteers. The age of Heroes: (альбом) / Андрій Котлярчук. - Київ: Мистецтво, 2019. - 318 с.

 Артпроект Андрія Котлярчука про історію сучасної війни на сході України присвячено добровольцям та ветеранам АТО. Фотопроект не випадковий, а продуманий автором від початку до кінця. Фотомайстер проїхав тисячі кілометрів уздовж тонкої лінії зіткнення протиборних сил та відзняв сотні вдумливих кадрів й портретів бійців до та після бою. Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах з 2014 до 2018 року. 

   На світлинах зображені наші герої. Це не лише чоловіки, а й відчайдушні, безстрашні, сповнені непідробного патріотизму жінки. 

Деркач, С. Мати солдата/ Сергій Деркач. - Київ: Гамазин, 2019. - 224 с.

 Війна змінила світ. Зневірившись у владі, молоді хлопці звалили собі на плечі долю країни і тепер несуть її. Терпляче несуть, не жаліються. Гинуть у вогні війни, стрункими рядами підносяться з пекла до раю. Але ні стогону з їхніх вуст, ні дорікань... 

  І що залишається їхнім матерям? Зануритись в море свого горя, розчинитися в сльозах? Чи проклинати до скону і владу, і долю? 

 Богдана Малинчук обрала інший шлях. Вона заступила в строю загиблого сина, приміряла на себе долю солдата. Але жінка і гадки не мала, що на лінії вогню їй доведеться зустрітися із своїм минулим. Обличчя в обличчя, очі в очі... Й одному Богу відомо, що візьме гору: ненависть до ворога чи співчуття до матері. 

Волонтери. Мобілізація добра: збірка / С. Жадан (та ін.; уклад. і передм. І. Карпи). - Харків: Клуб Сімейного Досуга, 2015. - 253 с.

   Ця книга про звичайних людей поруч з нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ, що похитнувся в одну мить. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги, збирає гроші та ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває... Це волонтери - більша частина яких є жінки. Строкатий килим із віршів, есеїв і щемливих оповідань найкращих українських авторів змушує задуматися над цим феноменальним явищем та мабуть (хто знає), зважитися на власний крок.

Талан, С. Оголений нерв: роман / Світлана Талан. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 540 с.

 Мирне й спокійне життя, міцна родина, вірні друзі... Усе, що здавалося непохитним, перевернулося догори дном. Війна роздирає навпіл усі зв’язки, і рідні люди й вірні друзі стають ворогами...
 Кілька місяців 2014 року Сєвєродонецьк перебував під владою ополченців. Цей короткий проміжок часу став нездоланним для родини Насті Агафонової. Син, запальний прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка — вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах...

Талан, С. Повернутися дощем: роман / Світлана Талан. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 445 с.

  "Повернутися дощем" - довгоочікуване продовження історії Насті Бидлоти, жінки й матері, життя якої назавжди змінила війна.

Однією з основних тем роману є перипетії долі Насті та її коханого Вадима, які, ставши волонтерами, потрапили в полон сепаратистів, але не зламались, завдяки вірі в майбутнє України та щирості кохання одне до одного.

Трофимович, В. М. Любов на лінії вогню: (оповідання) / Васіліса Трофимович. - Харків: Фоліо, 2016. - 153 с.

  У збірці замальовок Васіліси Трофимович, чарівної дівчини зі сталевим характером бійця, сплелися разом реальні події, документальні факти і справжні почуття. Почуття на лінію вогню, які увібрали і високу любов - до жінки, родини, країни, і зраду, і розпач, і тугу за загиблим щастям. 

  У кожному оповіданні книжки "Любов на лінії вогню" дніпропетровської письменниці, журналіста, колишнього прес-офіцера добровольчих формувань, яка понад півтора року провела в АТО разом зі своїми героями, читачі знайдуть щирість, реальний патріотизм і дійсне прагнення до кращого майбутнього нашої України.

    Всі ці книжки присвячені жінкам-воїнам АТО, які на рівні з чоловіками стали на захист нашої держави. Сьогодні в умовах повномасштабного вторгнення Росії на нашу  територію  тисячі українок, ризикуючи життям і здоров'ям заради миру та свободи, взялися за зброю. 

 І ще багато книжок буде написано про їх подвиг.  

 Слава жінці-воїну! Перемога буде за нами!

  

21 листопада - День Гідності та Свободи

   Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи. 

  Це свято відзначається на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції Гідності - Євромайдану. День Гідності та Свободи для кожного українця  звучить як музика, як пісня. 

  А яким змістом наповнене це свято! Без гідності немає свободи, а без свободи людина не може жити гідно. Тільки вільні та гідні творять своє майбутнє. 

 Український народ, у якого велике серце і високий дух, вийшов на Майдан й продемонстрував  усьому світу силу нашої стійкості, єдності, гідності, своє прагнення до   свободи. 

 Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів Батьківщини та дала наснагу до боротьби під час російсько-української війни. 

   Наші героїчні воїни, як і Герої Небесної Сотні, з почуттям гідності й патріотизму, стійкості нині боронять кордони України,

захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства.

Вистояли на Майдані - переможемо у війні!