31 травня - Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

     Всесвітня організація охорони здоров'я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну. 

Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб у ХХІ столітті проблема тютюнопаління зникла. ХХІ століття настало, але проблема залишилась. Боротьба з нікотином триває.

     Ми також стривожені цією проблемою і тому провели акцію "Цигарку – на цукерку".

    І якщо хоч одна людина, з якою ми проводили бесіду про шкідливість паління для здоров'я людини, позбудеться цієї шкідливої звички, або замислиться над станом свого здоров'я, значить наша акція мала сенс.

  Пам'ятайте! Цигарка - це єдиний легальний продукт споживання, що вбиває. Майже половина усіх курців помирає від хвороб, пов'заних із курінням. 

  Пасивне куріння шкодить кожному, хто дихає тютюновим димом. 

  Бережіть своє здоров'я та життя!

    Якщо ви захочете кинути палити, відвідайте бібліотеку і ви отримаєте поради в книжках як це зробити. 

   Чекаємо на вас!

"Музика у живописі"

   

  23.05.2019 р. на закриття виставки картин "Музика у живописі" Бориса Івановича Гуко (Кононенко) зібралися шанувальники його таланту.

 

 

 Адже поспілкуватися, послухати розповідь Бориса Івановича - це ніби цікаву книжку прочитати. 

    Його картини , думки глибоко проникають у свідомість, пробуджують в ній те, що можна назвати божественним началом у людини. 

  

Художник за покликанням душі

  22.05.2019 р.  в рамках проекту "Родинний альбом української історії" відбувся вечір пам'яті "Художник за покликанням душі"  родини Маловських, поляків за походженням - художника Мар'яна Маловського та його дружини, скульптора  Роксолани Кардиналовської.  

    Про життя і творчість батьків розповідав син Роман Маловський, літературний редактор-перекладач газети «День», голова польського національно-культурного товариства «Згода».

    Роксолана Кардиналовська народилася в м. Харкові. Вищу освіту отримала в Київському Державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, закінчивши біолого-грунтознавчий факультет. За фахом вона агрохімік, кандидат сільськогосподарських наук, має чимало наукових праць.

   Усе життя серйозним захопленням Роксолани було мистецтво, зокрема скульптура.

  

  

  

  Її скульптурний доробок досить багатогранний. Тут і жанрові композиції, портрети та роботи на теми з фольклору й літературної класики. Твори мисткині приваблюють цікавим пластичним вирішенням і художньою довершеністю, у яких вона виявила хист психологічного розкриття образу та гостроту художнього мислення.

  Оригінальним у творчості мисткині є напрям коренепластики. Здебільшого Роксолана обирає його, коли створює фантастичні та казкові композиції. Їй притаманний дар побачити прихований образ у звивах коренів дерев, у хитросплетінні гілок, напливах та зморшках деревної кори і розкрити його для інших. У коренепластиці Роксолани переважає органічне і тактовне поєднання незайманих форм природи з копіткою роботою різьбяра.

    

Важливе місце серед скульптурних композицій посідають твори, присвячені людській долі, зокрема долі 

українського народу. Сповнена глибокого трагізму композиція "Останній крок" була експонована в 1990 році на Всеукраїнському відкритому конкурсі на кращий проект пам'ятника жертвам сталінських репресій 1930-1950 х рр. 

та скорботний образ Матері-України, яка тужить над своїм сплюндрованим селянством, яку вона запропонувала для Міжнародного конкурсу на кращий меморіальний комплекс жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

 Роксолана Кардиналовська була учасником багатьох виставок в Україні та за її межами. Доробок мисткині приносить людям естетичну насолоду, бентежить душу, змушує замислитись. Можливо, в цьому і є сенс творчості майстра.

 Мар'ян Мартинович Маловський народився 20 травня 1926 року в містечку Тиврів Вінницької області в селянській родині.

  Учасник Другої світової війни. У 1944 році був мобілізований в Радянську Армію. Відзначений бойовими нагородами.

 Після демобілізації, в 1947 році вступив до Одеського державного художнього училища, яке закінчив у 1952 році. Його викладачами були Л. Мучник і В. Токарєв.

   

  

   З 1953 по 1959 рік навчався в Київському державному художньому інституті (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). 

   З 1959 року Маловський М.М. - Учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставок.

З 1959 по 1971 рік працював художником відділу етнографії Інституту мистецтвознавства та етнографії АН УРСР.

    З 1963 року - член Спілки художників СРСР.

М.М. Маловський працював у галузі станкової та книжкової графіки, акварельного живопису.

 Автор портретів українських діячів культури, кобзарів, ілюстрацій до творів Тараса Шевченка та Олександра Довженка.

З 1973 року - старший викладач Київського державного інституту культури ім. О. Корнійчука (зараз Київський національний університет культури і мистецтв).

  Жив і працював у Києві.

   Помер 28 грудня 1993 року.

  Твори художника представлені в музейних, галерейних і приватних колекціях в Україні та за її межами.

15 травня - День сім'ї

   21.05.2019 р. до Дня сім'ї провели день інформації «Моя сім’я, моя родина в житті і долі України».

  Україна – це наша родина, тому що основною клітиною нашої нації є саме родина. Український народ складається з родин, малих та великих, дружніх і працьовитих.

 

  Спільна українська родина – це творець і зберігач українського роду, культури, моралі. Родина - джерело продовження роду. Мабуть, не випадково наш герб символізує триєдиність – людини, родини, нації.

   

 Кожен із нас - це маленький листочок на зеленому дереві нашого народу. А коріння з цього дерева - пам'ять, історія.

   Ми будемо сильні й непереможні, якщо  будемо берегти свою історію та     пишатися своїми видатними родинами. 

  Саме тому дітям розповіли про видатні українські родини: Драгоманових,  Косачів-Драгоманових, Франка, Рильських, Тичини, Лисенків,  Ханенків та інших, нащадки яких внесли значний вклад в історію, культуру, науку, освіту України.

  

   Користувачі знайомляться з виставкою "В душі бринить струна єдина - родина, книга і дитина".

    Недаремно говорять, що нашому роду нема переводу. Тож нехай завжди вас манить родинний вогник у батьківській оселі, нехай не згасне вогнище родинне.