28.02.2019 р.  Кобилко Й. Л. ознайомив працівників бібліотеки з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 617-р  "Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні" та від 30 січня 2019 р. № 37-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019-2020 роки".

   Йосип Львович також  ознайомив з  новою рубрикою на сайті Голосіївської ЦБС "Електронне урядування". 

"Народ "Роми" в Україні: особливості, традиції та стереотипи"

З 2.02.2019 р. по 27.02.2019 р. представлена виставка-знайомство "Народ "Роми" в Україні: особливості, традиції 

та стереотипи"

  Роми — етнічна спільнота (самоназва — ромá), належать до індійської групи індоєвропейської мовної сім’ї. В Україні, за переписом 2001, — 47 587 осіб, дисперсно розселені, найбільше — у Закарпатській області  (14 004), Донецькій області (4106), Дніпропетровській області (4067) та Одеській області (4035). В Україні проживає ряд етнографічних груп циган, серед яких — влахи, кишинівці, келдерари, крими, ловари, расейці (гімпени), русска рома, серви, сервітіка рома, сінті, унгріко рома, урсари та ін.

 За релігією роми на Наддніпрянщині православні, в Галичині й на Закарпатті - греко-католики. 

  Роми святкують більшість християнських свят, зокрема, Різдво ("Кючуно"), Пасху ("Патраді"), Трійцю ("Русаля"). 

  На святах дотримуються традиційних звичаїв.

   Роми вирізняються своєрідним одягом, мають багатий фольклор, зокрема, у сфері народної поезії (особливо казки), музики, танцю. Вони належать до народів, які легко сприймають елементи культури населення, серед якого проживають. Циганські мотиви мали вплив на музику й літературу. В Україні вони є в творчості С. Руданського, М. Старицького, І. Франка, та ін.

   

20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні

   20 лютого 2019 року   з метою вшанування  подвигу Героїв Небесної Сотні долучилися до всеукраїнської акції "Ангели пам'яті". Разом з учнями школи №260 виготовили й  розвісили фігурки білих ангелів, які символізують душі українців загиблих  на Майдані за незалежність та європейський вибір України.

"Горить свіча і пам'яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса -
Героїв Україна пам'ятає."

Д.Писарчук

15 лютого 2019 року - 30-річчя із дня виведення обмеженого контингенту військ із Афганістану

  Учні школи № 260 завітали до бібліотеки на вечір-зустріч "Ми були на війні, але ми хочемо миру" з ветераном афганської війни, хірургом Матвєєвим Володимиром Олександровичем.

   

        Кажуть, що час - найкращі ліки. Але роки минають, а пам'ять вперто вертає до афганської війни. Ятрять душу Володимира Олександровича спогади про цю страшну війну. Адже до війни не можна звикнути, коли на твоїх очах помирає однополчанин, а ти безпорадний йому допомогти. Це завжди страшно і моторошно. І цього, звичайно, не можна забути. Але стан його душі, світлий розум та громадська совість не дають зануритись у самого себе.

     Тому учасник бойових дій, хірург Матвєєв Володимир Олександрович зустрівся з учнями, щоб розповісти про цю криваву, несправедливу війну і вселити їм віру в те, що війна на Сході України нарешті закінчиться, настане мир, спокій і благодать.

 

   Давайте ж і ми з вами будемо пам'ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через горнило афганської війни, і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують!

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

 На пропозицію держав - членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови, що вперше відзначався 21 лютого 2000 року на церемонії у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

 До цієї знаменної дати з 10.02.2019 р. по 27.02.2019 р. представлена виставка-привітання "У мові рідній - і минуле, й майбуття, у ній народу суть, його життя".

    

  Любов до своєї землі, до свого краю неможлива без любові до рідного слова. 

"Рідна мова дорога людині, як саме життя" - говорить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати жоден народ та його культура.

   Кожен народ пишається тим, що має власну державу, мову і гарне життя у своїй країні.

Українську мову, чудову, глибинну, немов гостру зброю, дав нам народ. Наше завдання - пильно берегти й збагачувати її склад, вивчати з ранніх літ. Куди б не закинула вас доля, пам'ятайте рідну українську мову.

"Учися, мій хлопче, відмінником будь,

Люби і поля і діброви.

І де б ти не був, де б не жив,

Не забудь своєї вкраїнської мови!"

В. Сосюра

  Кожному українцеві, кожній людині, яка живе в нашій державі, працює чи навчається потрібно вивчати українську мову.

 "Вивчайте мову українську - 

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову."

А. Каніщенко

То ж хай живе, переживає століття і покоління  найбільше диво - рідна мова!

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

З 10.02.2019 р. по 27.02.2019 р. до Дня Героїв Небесної Сотні представлена виставка-вшанування "Ви боролися на Майдані за нас, і Україна молиться за Вас".

     День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

 

  Виставка-вшанування "Ви боролися на Майдані за нас, і Україна молиться за Вас" - це посвята тим учасникам Революції Гідності, які заплатили надто високу ціну - своє життя за звільнення від диктатури, за верховенство права в державі і цивілізований вибір України - бути частиною Європи. 

   104-м Героям Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії - Зураб Хурція і Давид Кіпіані посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

   Ми пам'ятаємо поіменно  лицарів Революції  Гідності. Їх самопожертву і згуртованість, мужність і відвагу.

   Жертви тих, хто поліг у борні за вільну, демократичну, європейську Україну не стали марними. Бути відповідальними і розважливими, усвідомлювати, що майбутнє України в наших руках, і ніхто крім нас не зробить нашу державу цивілізованою, успішною, сильною - це наш святий обов'язок перед Героями Небесної Сотні, які поклали життя за нашу мрію і наш вибір, ступивши зі скривавленої київської бруківки у вічність. 

Солдати чужої війни

З 10.02.2019 р. по 20.02.2019 р. до Дня вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав представлена 

виставка-вшанування"Солдати чужої війни".

    З нагоди 30-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Афганістану та вшанування учасників бойових дій на території інших держав організували виставку-вшанування "Солдати чужої війни".

  

  

  

  15 лютого 1989 р. останній радянський батальйон з розгорнутим бойовим прапором та почуттям виконаного солдатського обов'язку покинув Афганістан. В цей день було поставлено крапку в не проголошеній війні, яка тривала довгих 10 років. Ця війна була найтрагічнішою із локальних війн сучасності. Вона коштувала Україні 2378 людських життів.

  

  30 років тому наші воїни залишили своє життя на чужій землі, а душу в чужому небі.

  

  Героями Радянського Союзу стало 11 українців.

  У 1990 році з'їзд народних депутатів СРСР оголосив Афганську війну злочинною.

Фантазії летючої душі

11.02.2019 р. в галереї "Зустріч" відбулась презентація виставки картин  "Фантазії летючої душі"

 художника Бориса Гуко (Кононенко).

  "Якщо в молодості я вважав, що по крихтах художник збирає з природи і створює шедевр, то уважніше споглядаючи природу, зрозумів, що навпаки – в природі розмито безліч шедеврів, а художник може витягнути щось і інколи трохи "недолуго" відобразити", – каже Борис Іванович.

 Борис Кононенко, відомий ще під псевдонімом Бі Гуко,  який розшифровується так: Гуцул Українець Кононенко.   Художник народився в Івано-Франківську. 1964-го Гуко закінчив художню школу.    Борис Іванович створив власний авторський напрям образотворчого мистецтва «Хмар-арт», де фантазії матінки-природи мають беззаперечну перевагу над фантазіями людини.

  "В рамках хмар-арту", - за словами Бориса Гуко-Кононенко, - "виникають різні течії, почасти несхожі між собою. Якщо ми візьмемо дошку чи фанеру і будемо водити пензлем по лініях дерева, які підказують сюжет картини, то такий спосіб творчості можна назвати «медер» (метафоричне дерево), або «фан-фан» (фантастична фанера)... "

  На виставці представлені картини, на яких зображені природні явища і стихії. Особливість картин значною мірою залежить від текстури матеріалу.

   

     

  

  Митець бачив у зрізах дерева певні образи і виділив їх фарбами.

      Презентація закінчилася, а діти ще довго роздивлялися картини та робили світлини.

 Теплоту, любов, добро, спокій, ментальність української душі навіюють картини митця. Вони, ніби українські пісні, виспівані пензлем. До картин тягнуться очі. Стоїш біля них, думаєш, осмислюєш, мрієш, фантазуєш.

     Враження, враження, враження... Прибій емоцій. Все це ви відчуєте, відвідавши виставку "Фантазії летючої душі", яка триватиме до 30 квітня 2019 року.