"Я нікого так не любив, як тебе Україно" В.Сосюра

З 4.01.2018 р. по 20.01.2018 р. до 120-річчя від дня народження  

В. Сосюри в бібліотеці представлена книжкова виставка-ювілей 

"Я нікого так не любив, як тебе Україно". 

   "Сьогодні ми наново відкриваємо Володимира Сосюру як епічного поета, поета такої монументальної величини, якого ми зовсім не знали, - сказав у своєму слові Герой України, поет-академік Борис Олійник. - Звичайно, рівних йому за літературним ступенем немає. Але останні десятиріччя відкривають нам його справжнє обличчя і його велич. Публікація таких творів, як поема "Мазепа", "Ісус Христос", "Каїн" та інших форматних речей, ламають стереотип, що Володимир Сосюра був поетом-мрійником. Він відрізнявся від цілої когорти справжніх талантів безмежною сміливістю, оскільки в ті роки писати такі твори було вкрай небезпечно".

 Радник Президента України, директор Інституту літератури Микола Жулинський підкреслив: "Володимир Сосюра писав поеми "Мазепа", "Каїн", "Розстріляне безсмертя", уже самі назви яких свідчать, що ці речі неможливо було публікувати в умовах комуністичного режиму".

   Написаний Володимиром Сосюрою ще 1944 року вірш "Любіть Україну" давав велику надію на майбутнє України всьому світовому українству. І сьогодні ми дуже радіємо, що Сосюра у нас був, і віримо в те, що його безсмертя - не розстріляне", - наголосив М. Жулинський.

  Поезія "Любіть Україну" вважається одним із найкращих зразків патріотичної лірики в українській поезії. Кожне слово вірша западає глибоко в душу, торкає найніжніші її струни. Поету вдалося просто і задушевно передати те, що кожен не раз відчував, та не завжди міг висловити словами:

"Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі...

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі..."

  Ці слова прозвучали як заклик до боротьби, у них висловлено почуття патріотизму і безмежної синівської любові до Батьківщини.

  Ця поезія - палкий заклик, звернений до кожного зокрема і до всього українського народу, а насамперед до молоді, тому що доля держави завжди пов'язана з долею молодого покоління. 

"Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди!.."

   Поет визначався активною громадянською позицією, напруженістю думки та емоцій, що виливались у його майстерних віршах. Тому творча спадщина митця увійшла у духовну скарбницю людства. В історії ж української культури Володимир Сосюра назавжди залишився полум'яним борцем за процвітання Вітчизни та єдність націй.

Любіть Україну!

"Лицар правди і свободи"

До 80-річчя від дня народження Василя Стуса в бібліотеці представлена виставка-ювілей.

  Василь Стус - один з найбільших українських поетів нашого століття.

 В новітній українській поезії його ім'я на чільному місці не тільки тому, що світлий образ цієї людини став символом незламності духу, людської і національної гідності. Це самобутній поет - на рівні сучасного поетичного мислення, схильний до філософського заглиблення й високої самодостатності поетичного слова і водночас - до синтезу глибинних джерел традиційного українського образотворення й поетичної мови ХХ ст.

  

   Поезія В. Стуса прийшла до нас як світло далекої зірки. Його ім'я увійшло в життя нашої країни на потужній хвилі національного відродження й державного утвердження України.

   "Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет - це людина. Насамперед. А людина - це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі. Ще зневажаю політиків." В. Стус.

   "Коли народ знесилений і зовсім підупалий, то його може врятувати лише офіра, принесена на вівтар. Я думаю - це був той час. І ми повинні чесно визначити цю ситуацію. Інакше ми не зрозуміємо, чому поет, який ніколи не був політиком, ніколи не збирався вступати в політичну боротьбу, поет, котрий був послідовником і учнем Рільке, поет-містик, що, можливо, був найбільш духовним поетом серед усіх поетів України ХХ століття, обрав собі дорогу, на якій його страчують як політичного повстанця. Чому він не міг зійти з цієї дороги і чому інші не могли стати на цю дорогу?!" Є. Сверстюк.

    Якщо захочете знайти відповідь на запитання, поставлене Є. Сверстюком, і відкрити для себе Василя Стуса, спробувати зрозуміти якою була людина, яку називають совістю української нації, ознайомитись з його безсмертною поезією, відвідайте  книжкову виставку, яка експонуватиметься до 20.01.2018 р.

"Христос Рождається! Велике вічне диво - животворяща істинна Любов." Н.Кметюк

5.01.2018 р.

    Різдво Христове називають "Матір'ю всіх свят". Значення тієї ночі, в яку народився Ісус Христос, настільки велике, що весь хід історії і літочислення ведеться від цього Великого дня.

  Здавна до Великого свята люди намагалися прийти чистими душею і тілом, щоб ні гнів, ні злість не тривожили їх душу, щоб причаститися на Різдво Христове чистими вустами і непорочним серцем.

  В читальному залі зібралися дорослі користувачі бібліотеки, щоб поклонитися народженому Ісусу Христу та віддати шану Спасителю, котрий своєю присутністю серед нас з'єднав Небо із Землею і приніс мир, радість, любов, надію на подолання гріха.
Центром зустрічі було урочисте читання Красножоном Юрієм Івановичем глав Євангелій від Матвія і Луки, в яких розповідається про події Різдва. Він докладно розповідав як і за яких обставин це відбувалося.

   Присутні заспівали колядки релігійного змісту, головною темою яких є прославлення Різдва Христового як свята миру, добрих відносин між людьми, щастя і благоденства.

"З Новим Роком, рідні мої Теремки! З Новим Роком, український народе!"

5.01.2018 р. 

  Ось і почалася наша улюблена пора - новорічно-різдвяні свята. Пора, коли світло добра та любові наповнює кожне серце та кожну домівку.
      Новий Рік - це завжди оновлення, приплив нових сил, надія на краще, віра в завтрашній день.
      І тому цей день чекають не тільки діти, а і дорослі.

        До свята ретельно готувалися та з нетерпінням чекали зустрічі з Дідом Морозом та Снігуронькою не тільки учасники клубу "Радість", а і бібліотечні працівники. 

 У святковому дійстві  взяли участь всі. 

       Це була справжня драйвова розважальна програма.

  Свято розпочалося з привітання Діда Мороза (Іван Мушта), Снігуроньки (Валентина Цизіна) і, звичайно, Жовтої Земляної Собаки, яка є символом Нового Року та Вогняного Півня - символа 2017 року (Віталій Конофольський).

  


  
  Бібліотечні працівники зіграли комедійну сценку "Бабусі Ягусі на новорічній тусовці".

   Члени клубу "Радість" виконували рідні серцю кожного українця пісні, серед яких було багато народних, щедрівки та колядки.

"Колядуймо і щедруймо! Щастя й радість один одному даруймо!"

4.01.2018 р.

 Колядка - старовинна обрядова різдвяна пісня.   Щедрівка - обрядова новорічна пісня.

 Колядують зазвичай парубки, а щедрують - дівчата і діти.

   Колядки та щедрівки є одним із небагатьох жанрів того найдавнішого шару народної творчості, з якого виростала усна поезія всіх слов'ян.

  Дехто і досі переконаний у магічному значенні обрядів і пісень. І таку магію колядок та щедрівок подарували присутнім переселенець з Донецька, німець за походженням, але українець у душі, Ерік Йодіс та Красножон Юрій Іванович.

   І ви, шановні користувачі бібліотеки, коли хочете, аби був достаток і злагода у вашому сімействі, мир і добробут в Україні, неодмінно маєте гарно защедрувати і заколядувати.

Ану ж бо!

"Різдвяною стежиною до щастя, миру і добра"

3.01.2018 р.

   Ми - гідні нащадки наших предків, повинні знати, шанувати наші кращі звичаї, традиції, бо від цього залежить наша духовність, наша цивілізованість, і врешті-решт, майбутнє нашої країни.

  Саме Різдво вчить нас злагоди і доброзичливості, кличе до милосердя, будить наше людське сумління, вчить любові до ближнього, до своєї неньки України.

  Діти вірять у чари Різдва і з нетерпінням чекають його. І таке свято разом із євангельською церквою "Божа любов" Голосіївського району, церквою "Дім Євангелія" дітям подарувала бібліотека.

 

  Присутні з задоволенням слухали розповідь вчителя християнської етики Сахно Тетяни Анатоліївни про народження і життя Ісуса Христа.

   

 Діти взяли активну участь у вікторині "Знавці різдвяних традицій", за що отримали солодкі подарунки.

  

 Викладач скрипки і вокалу, переселенка з Луганська Харіна Тетяна Миколаївна зіграла різдвяні колядки ХVI століття.

  

 Волонтери церкви "Дім Євангелія" Охріменко Олексій, Солдатова Емма та Сахно Тетяна подарували присутнім лялькову виставу "У полоні Різдва".

  

 

 Завідуюча бібліотеки Дрозденко Надія Гордіївна привітала присутніх з Різдвом Христовим, провела огляд літератури "Лиш Боже Слово з мудрістю своєю нас навчить як на світі жить".

"А в небі різдвяна молитва хай лине, І в ній наша віра, надія, любов."

  2.01.2018 р. Красножон Катерина розпочала біблійний урок з молитви "Отче наш".

    Вона пояснила дітям, що молитва - це наша розмова з Богом. У молитві ми відкриваємо серця Богові як Другу. Саме молитва наближає нас до Бога. Ісус, живучи серед людей, часто молився. Якщо наш Спаситель - Син Божий - відчував потребу молитися, то ми - смертні люди - повинні мати потребу в щирій молитві. Молитва щирої душі завжди буде почутою і прийнятою. Небесний Отець у відповідь на молитви дає лише те, що принесе найбільшу користь, що ми самі вибрали б для себе.

 Потім вона говорила дітям про те, що багато людей сприймають Бога як лікаря або адвоката, і моляться тільки тоді, коли хворіють чи мають проблеми.
  "Але молитва, наголосила вона - це не тільки вихід із скрутного становища, коли ситуація здається безнадійною, а і можливість для всіх, хто живе на землі, говорити з Самим Богом - Творцем Всесвіту."

  Катерина вчила дітей, що важливою умовою молитви є вдячність Богові за його милість і любов до нас.

    Діти вивчили молитву: 

"Боже, Господи Ісусе, 

Тут до тебе я молюся, 

Ти гріхи мої прости 

І від злого захисти, 

Щоб удома і у школі 

Не робити зла ніколи."

 Вчитель наголосила на тому, що у людини, яка просить у Бога милості та благословення, серце наповнюється духом любові та прощення. І ми повинні прощати ближнім так і настільки, наскільки ми самі сподіваємося бути прощеними, любити та допомагати один одному, намагатися бути кращими у всьому.