Концерт "О, музико, благословенна будь!"

21.12.2016 р.

  Музика - це свято, яке знаходить палкий відгук у серці кожної людини. Адже мову музики розуміють всі незалежно від національності та художніх уподобань. Вона бентежить наші думки, є засобом емоційного і духовного зв'язку між людьми.

   Музика володіє величезною силою. На світі знайдеться мало людей байдужих до музики.

 Про музику можна говорити багато, але краще її слухати.

  Доторкнутися до неповторного світу музики допомогли учні музичної школи №38 під керівництвом викладача, чарівної жінки Нагаєць Ірини Василівни.

  

  

  

  

 Бібліотекар Крута Вікторія Іванівна висловила слова вдячності юним артистам, які розчулили її до глибини душі. 

Свято "Тобі, наша "Радосте", наш клубе, наші пісні, гарячі серця, наша творчість і душа" 

17.12.2016 р.

  Цього суботнього вечора члени клубу "Радість" зібралися в бібліотеці, щоб відсвяткувати  12-річчя свого існування.  

 На честь заснування клубу бібліотекар Крута Вікторія Іванівна прочитала власний вірш-посвяту.

  

  Приємно було  почути в цей день вітання від Голови ради ветеранів мікрорайону  Теремки ІІ Никанорова Костянтина Михайловича. 

    

  Керівник клубу Конофольський Віталій Антонович подякував бібліотеці за співпрацю, завдяки якій клуб став центром дозвілля на масиві Теремки ІІ, осередком творчості та натхнення. 

  

  Приємними і щирими були вітання керівника клубу ветеранів "Голосіївські відлуння"  Глухівської Лідії Станіславівни.

  

   

   І, звичайно, на цьому святі звучала її величність - пісня.

 Професійно та неперевершено виконували пісні учасники хору ветеранів "Голосіївські наспіви".

  

  Тішили душу ліричні пісні у виконанні члена клубу Петрова Анатолія Андрійовича. 

   Драйву і позитивних емоцій додали танці та жартівливі пісні.

Світлина на згадку

Свято української пісні

 "Любіть Україну і пісню її солов'їну"

15.12.2016 р.

    "Народна пісня землі української - це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій - сподівань, які не залишать людину і в найтяжчі лихоліття".

                             М.Стельмах

  

  

  

  Українська пісня є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. 

  Бібліотекар Крута Вікторія Іванівна подарувала учасникам свята манливу подорож у країну української пісні.

  


  

  Присутні почули багато чудових народних пісень у виконанні вихованців вокальних студій "Живчик" і "Мальви" художньо-освітнього центру "Шанс". Керівник Кузів Оксана Орестівна.

   

  Ніхто не залишився байдужим, бо кожна пісня, наче пір'ячко жар-птиці, вигравала веселковими барвами, бентежила душу.

В галереї "Зустріч" з 1.11.2016 по 30.11.2016 р. експонується виставка вишитих бісером картин

 Дембіцької Валентини 

"Кожна рослина, дерево, пташина - то все чудова мила Україна"

  Валентина Григорівна знову порадувала користувачів бібліотеки своїми прекрасними роботами, від яких не можна відірвати очей. 

    Вони дарують всім настрій і  світлу надію, чіпляють за душу.

   Валентино Григорівно, дякуємо за творчість, очей насолоду! Хай будуть звитяги великі,  хай люди й життя Вас надихають. 

З 15.10 по 30.10.2016 р. в бібліотеці представлена

 книжкова виставка 

"Я землі належу весь до дна" І.Драч

 (до 80-річчя від дня народження)

"Художнику немає скутих норм.

Він - норма сам,

він сам в своєму стилі..." 

І.Драч

   

  Небагато можна назвати українських письменників, хто був би так розкрилений до світу, як Іван Драч. 

   Іван Федорович Драч - поет, перекладач, кінодраматург, громадсько-політичний діяч, народився 17 жовтня 1936 р. в с.Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Навчався в Київському університеті - був виключений за політичні погляди.Обирався секретарем СП України, очолював Київську письменницьку організацію.

  

  

  Нагороджений орденами. Лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка. Автор багатьох книжок поезії (серед них найвизначніші "Соняшник", "Протуберанці серця", "Корінь і крона", "Шабля і хустина", "Теліжинці", "Лист до калини" та ін.), драматичних творів, кіносценаріїв та публіцистики.

  

   У поетичних книжках І.Драча відбилася калинова краса рідного краю, прометеївський дух українського народу і гуманізм нової епохи. Його книги вийшли іноземними мовами в багатьох зарубіжних країнах.

   Слава Івана Драча - це слава України. 

     Читайте І.Драча і ви переконаєтесь, що голос його поезії - це голос рідної землі, що джерело і корінь людського буття визначають особистість, національну означеність митця.

 З 1.10.2016 р. по 30.10.2016 р. в бібліотеці представлена книжкова виставка

"Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами." І.Багряний

 (до 110-річчя від дня народження)

"Прости...Народе...Боже...Україно...

Поклич - прийду, лелекою прилину.

О Господи, то дай же нових сил, врятуй і збережи мою Вкраїну від злих очей і від усяких лих...Я напишу твоє ім'я єдине любов'ю й болем у серцях людських"

І.Багряний

   Хоча Іван Багряний (справжнє прізвище Лозов'яга) прожив недовге життя (неповних 57 років), він залишив велику мистецьку і культурну спадщину. Герої його творів - люди цікаві, які по праву  служать взірцем для молодого покоління,  наснажують його в боротьбі за краще майбутнє українського народу, виховують громадянина-патріота. І ми впевнені, що вони своїм прикладом героїзму, самовідданої любові до рідної  України і нескореної сили духу спонукали український народ на подвиг під час Революції Гідності на Майдані та миротворчій акції на Сході України.

  

  Поет, прозаїк, публіцист, художник, громадський діяч, він належить до когорти таких же різнобічно обдарованих митців і саможертовних патріотів України, як Володимир Винниченко, Симон Петлюра чи Олександр Довженко. Їх у нашій історії не один десяток. Вони спалювали себе у полум'ї любові до України, а Україна за таку жертовність приймала їх як диваків, а то й вбачала в них своїх ворогів.

    Письменник плідно працював у жанрі роману й саме в ньому продемонстрував майстерність у зображенні трагізму людини ХХ ст.

    1996 року фундацією ім.І.Багряного (США), Спілкою письменників України, Всеукраїнським товариством імені Т.Г.Шевченка засновано щорічну літературну премію ім.І.Багряного. В місті Охтирці, де він народився, його ім'ям названо вулицю, встановлено меморіальну дошку. 1992 року Іванові Багряному присуджена Шевченківська премія.
  Читання - пожива для розуму й душі. Британські нейрофізіологи з університету Сассекса дійшли висновку, що читання - це своєрідні ліки, тому що жодне заняття не розслабляє людину так, як читання книг. 
     Тож читайте! Читайте книги Івана Багряного!

Презентація виставки картин

 "Вишита ікона - символ благості, добра і краси" Дембіцької Валентини Григорівни

6.10.2016 р.

 


    Дембіцька Валентина Григорівна є користувачкою бібліотеки. Завдяки книжкам Валентина Григорівна опанувала техніку вишивки бісером, яка стала її хобі. 

    


  Головна тема творчості майстрині - образи святих. Її руками створена ціла галерея  з ликами святих: "Казанська Ікона Божої Матері", "Іісус Христос", "Різдво Ісуса Христа",  "Миколай Чудотворець", "Невичерпна чаша" та багато інших.

  


  У Валентини Григорівни Божа іскра, багато душевного золота-срібла й велике бажання служити громаді своєю творчістю. До вишивки вона ставиться як до справжньої святині нашого народу. Її ікони вражають самобутньою красою, вишуканістю, духовністю. 

В них відчувається невичерпність талантів, якими сповнена земля України, розкривається невмирущий дар бачити, захоплюватись і творити справжні шедеври мистецтва.

 Лики святих - найскладніші для виконання. Обличчя, з вишитими на них рисами, одухотворені. Можна тільки дивуватися, як за допомогою бісеру майстриня досягає такої виразності.

  На ікони хочеться дивитись, розглядати деталі. Це роботи з розряду творчості, а не буденного ремесла на потік. 

   Ці рукотворні шедеври, виконані майстринею, вкарбовуються в серці, кличуть до добра і любові, зачаровують і милують очі. Валентина Григорівна з задоволенням презентувала свою творчість. Діти були зачаровані вишитими іконами. Вони цікавились тим, як можна навчитись так гарно вишивати. Майстриня розповіла їм, що цю тендітну техніку вона опанувала завдяки книжкам та журналам, які вона отримувала в бібліотеці.

     


    Для Валентини Григорівни було приємним почути в цей день пісенні вітання  від користувача бібліотеки інваліда Кочетова Віталія Олександровича. 

   Якщо після цієї презентації хтось візьме в руки голку, бісер, щоб власноруч вишити картину чи рушник, тоді можна вважати, що наше спілкування було не марним.