Бібліотека ім. М. П. Стельмаха ЦБС Голосіївського району м. Києва
Бібліотеку відкрито у 1980 році. Вона є інформаційним та культурно-освітнім закладом на Теремках ІІ.Тут можуть представити свої таланти і здібності літератори,художники, музиканти,актори - як відомі митці,так і початківці та аматори. При бібліотеці діє художня галерея "Зустріч",працює клуб дозвілля "Радість". Обслуговує користувачів на абонементі та в читальному залі.
четвер, 4 вересня 2025 р.
"Мандри книжковим Всесвітом"
вівторок, 2 вересня 2025 р.
19 вересня - 65-річчя від дня народження Оксани Забужко
Оксана Забужко — письменниця, авторка двадцяти книжок різних жанрів (поезія, проза, есеїстика, критичні студії). Випускниця філософського факультету та аспірантури з естетики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидатка філософських наук. На початку 1990-х років викладала україністику в США (Гарвардський, Пенсільванський, Пітсбурзький університети).

У цьому томі зібрано найважливіші есеї Оксани Забужко останніх двох десятиліть, присвячені постатям і подіям, які авторка вважає культурно знаковими для сьогоднішньої епохи кризи гуманізму. "Жіночі", "чоловічі" й "колективні", всі ці "портрети" об’єднує глибоко особисте переживання авторкою швидкоплинної історії, в яку вона вписує своїх героїв.
Забужко, О. Музей покинутих секретів : роман / Оксана Забужко. - Київ : КОМОРА, 2019. - 832 с.
Цей роман визнано українською та зарубіжною критикою не тільки за найвидатніший твір української літератури доби незалежності, а й за один із найважливіших у всій літературі Східної Європи після падіння комунізму. Нагороджений Центральноєвропейською літературною премією "Анґелус" (2013), перекладений англійською, німецькою, польською, чеською мовами, неодноразово відзначуваний як "книжка року" (в Україні, Німеччині, Швейцарії, Польщі), "Музей покинутих секретів", "роман нобелівського класу" (Newsweek Polska); по праву став візитною карткою нової української літератури.
Це — сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання, зраду і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
Забужко, О. Notre Dame d'Ukraine : Українка в конфлікті міфологій / Оксана Забужко. - Київ : Факт, 2007. - 639 с.
Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Чи й справді українці — «селянська нація»?
Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що — хамократія? У чому полягав модерний «український проект», і чи вдалося нам його реалізувати?..
Одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзначена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелектуальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдраматичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків.
Це не лише фундаментальна історико-культурна праця та вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга-попередження про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату й забуття багатовікової лицарської культури.
Забужко, О. Найдовша подорож : есей / Оксана Забужко. - Київ : КОМОРА, 2022. - 165 с.
Що лишається письменникові, коли війна висмикує його з робочого кабінету і виносить у повітря, в чужу країну, в наскрізне "ніде" між небом і землею, ставлячи на паузу?.. Пам’ять. Мова. Запас нерозказаних історій.
У своєму новому есеї, написаному для західної публіки, Оксана Забужко розглядає витоки сьогоднішньої російсько-української війни у двох часових вимірах — тридцятилітньому і трьохсотлітьому, перемежовуючи їх власними спогадами про те, як незлічима сума людських воль здатна змінити хід історії.
Забужко, О. Після третього дзвінка вхід до зали забороняється : оповідання та повісті / Оксана Забужко. - Київ : КОМОРА, 2017. - 410 с.
Зібрання найяскравіших зразків малої прози за три десятиліття — від найуспішнішої української авторки. Читач знайде тут як визнані шедеври, перекладені багатьма мовами та поставлені на численних європейських сценах ("Інопланетянка", "Дівчатка", "Казка про калинову сопілку"), так і маловідомі юнацькі спроби письменниці в різних прозових жанрах. Завершує книжку нова, щойно дописана повість, у якій драма непорозуміння між матір’ю й дочкою стає своєрідним підсумком історії цілого покоління — "покоління відкладеної війни".
Забужко, О. Тут могла б бути ваша реклама : збірка / Оксана Забужко. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. - 320 с.Роман "Польові дослідження з українського сексу", який увійшов до цього видання, витримав кілька десятків перевидань різними мовами, а в Україні був визнаний читачами, за опитуванням 2006 року, "книжкою, яка найбільше вплинула на українське суспільство за 15 років незалежності". Цей твір - своєрідний щоденник особистого життя головної героїні, талановитої української письменниці, яка прагне вирватися з рамок, нав'язаних їй реаліями життя на Батьківщині, та поступово починає бачити те, що саме робить її українкою.
Пронизливо ліричні оповідання, одне з них дало назву цій книзі, знов порушують тему духовних пошуків людини, яка, проходячи часто навіть через втрату себе, намагається з'ясувати, в чому саме полягає сенс її буття.
Забужко, О. Казка про калинову сопілку / Оксана Забужко. - Київ : Факт, 2000. - 84 с.
У повісті, написаній за мотивами народної казки про сестровбивство, Оксана Забужко досліджує вічні питання, що споконвіку хвилюють людину: звідки проростає зло в нашій душі? Чи можна зупинити злочин, розпізнавши його в зародку? Чи справді гріхи батьків падають на дітей?
Жіноча версія легенди про Каїна й Авеля обертається напруженою психологічною драмою, бароковий колорит якої тільки додає їй універсального чару.
Повість перекладено польською, чеською, фарсі, з успіхом поставлено на театральних сценах в Україні та за кордоном.
середа, 27 серпня 2025 р.
Всеукраїнська акція "Стіл пам'яті 2025"
Руслан Лужевський народився 31 серпня 1975 року у
селі Волошинівка, що на Київщині. Мешкав у Києві, у мікрорайоні Теремки ІІ.
З юних років Руслан займався спортом. Організував у селі спортклуб, займався боксом, потім рукопашним боєм, залучав до занять друзів. В клубі він познайомився з земляком ветераном-афганцем Миколою Семенякою, який займався підприємництвом і охоче допомагав Руслану обладнувати зал, хлопці їздили на змагання завдяки його підтримці. Пізніше Семеняка дав Руслану рекомендації, щоб його взяли на випробування до СБУ.
Мав статус учасника бойових дій. У 2007 році, у складі спеціальної групи,
здійснював заходи із забезпечення безпеки Посольства України в Республіці Ірак та
охороні дипломатів під час їх пересування по території країни перебування.
Посмертно присвоєно звання майор.
У Руслана Лужевського залишилися дружина та двоє синів, 1997 і
2002 р.н.
Руслану Лужевському за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (посмертно) присвоєно Звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (3 листопада 2014 р.), а також нагороджено (посмертно) орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. (20 червня 2014 р.).
Дружина Героя Лужевська Олена Вікторівна подарувала бібліотеці книгу Лесі Шиденко "Переддень життя".
"Книга про інше життя Героїв Невидимої варти, які вже ніколи не обіймуть своїх самих рідних, самих коханих людей.
Читається на одному подисі.
Автор проживає життя героїв разом з ними. Повертаєшся в минуле і розумієш яке це було щастя".
Олена Лужевська, героїня книги, дружина Героя України майора СБУ Лужевського Руслана
Шиденко, Л. Переддень життя / Шиденко Леся. - Київ. : Гамазин, 2021. - 584 с.
Книга Лесі Шиденко - роман-сповідь, написана від імені жінок, які стали прямими учасниками воєнних подій через своїх найрідніших: синів, коханих чоловіків і найкращих у світі татків, наших захисників, спецпризначенців Служби безпеки України.
У третьому розділі книги Київ - цікаві факти з життя Героя України майора СБУ Лужевського Руслана Михайловича та його сім'ї.
четвер, 21 серпня 2025 р.
Акція "Серце єдності"

вівторок, 19 серпня 2025 р.
24 серпня - День Незалежності України
Для українців нинішній рік особливий.
Це рік великих випробувань, сподівань і надій.
Ми віримо, що незабаром буде підписана справедлива мирна угода. Настане довгоочікуваний мир з наданням Україні гарантій безпеки за підтримки США та Європи.
понеділок, 18 серпня 2025 р.
Виставка-інсталяція "Самобутня культура та традиції ромів"
середа, 13 серпня 2025 р.
Виставка-реклама "Наймолодша генерація сучасної української літератури"
Якісна сучасна українська література допомагає осягнути нюанси свого часу. Адже саме письменник, як ніхто інший, має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду.

Роман – це духовна драма, де відбувається не просто роздвоєння, а розщеплення молодих душ, яких не балує жорстока дійсність. Їм замало того, чим задовольняється більшість – чуттєво-фізіологічних задоволень, їх неспокій вимагає жити так, щоб їх буття по вінця повнилось змістом, інтересом, гармонією (серед суцільної дисгармонії), неспівзвучностю душ, роз'єднаністю чи й відсутностю духовного світу.
Інна Немирована своїм романом демонструє школу виховання, а не виродження почуттів, бо її герої діляться з нами важким досвідом боротьби за себе й за світ, який без страждань і поразок неможливий. "Такий закон природи: кожен крок людини означає загибель бодай однієї мурашки".
Понівечений до невпізнання в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману "Амадока" тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яті: чоловік не пам’ятає ні свого імені, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і знаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомості, зшивати докупи спільну історію.
Амадока — найбільше в Європі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Європи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яті? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомості іншої людини?